Андріївський узвіз — історія і сучасність найцікавішої вулиці Києва
Згідно з повір’ям, на тому місці, де зараз знаходиться столиця України і протікає Дніпро, раніше було море. Святий Андрій, прийшовши в Київ, поставив хрест на гору, на якій в даний час стоїть Андріївська церква, і море пішло під землю, однак більша його частина досі захована під цією горою. Саме тому в церкві Андрія Первозванного немає дзвіниці — згідно з легендою, після першого ж удару дзвони море повернеться і затопить не тільки саму столицю, але і всю Лівобережну частину, яка в ті часи ще не входила до складу міста.
Вченим не вдалося точно встановити — чи існувало море насправді, а ось історія самого Андріївського узвозу починається з моменту появи на місці Києва перших поселень. Офіційно 1500-літній ювілей українська столиця відсвяткувала в 1982 році, і одним з найстаріших районів міста вважається саме Поділ — торговий центр всієї Київської Русі.
Спочатку Андріївський узвіз, що з’єднує зараз Десятинну і Володимирську вулиці, а також Контрактову площу, центр Подолу, являв собою вузьку і не дуже зручну пішохідну стежку, извивающуюся між двома горами — Замкової та Андріївської. Саме з цієї доріжці жителі міста спускалися зі Старого Києва (з гори до Контрактової площі, на якій, починаючи з 13 століття, проводилися так звані контрактові ярмарки, куди приїжджали купці з усієї Русі.
Цікаво, що українською мовою назва вулиці звучить як Андріївський узвіз, тобто «взвоз» — крутий підйом, згідно Лінгвістичному словника, а зовсім не спуск. Проте назву «Андріївський взвоз» не прижилася і російською мовою Андріївський узвіз традиційно називається спуском. Втім, у будь-якому випадку назва вулиці повністю відображає її головну особливість — це дійсно досить крутий спуск-підйом з гори, подолати який взимку по слизькій бруківці надзвичайно складно!
Вулицею в прямому сенсі цього слова Андріївський узвіз став тільки в 1711 році, коли за наказом київського губернатора — Голіцина Дмитра Михайловича — пішохідна стежка була розширена, викладена гранітною бруківкою і по ній почали пересуватися не тільки пішки і на конях, але і на возах.
Головне, найвище завдяки своєму місцю розташування будівля Андріївського узвозу — Андріївський православний собор, був зведений в 1749-1754 роках за проектом знаменитого архітектора Бартоломео Растреллі, згідно з указом імператриці Єлизавети Петрівни. Більшість інших будинків вулиці були зведені протягом 18 століття. До цього місцеві жителі проживали в основному в невеликих, одноповерхових хатинках, а більша частина околиць являла собою пустирі.
(за матеріалами сайту
https://www.cre8tivez.org/nedvijimost/andriyivs-kij-uzviz-istoriya-i-suchasnist-najtsikavishoyu-vulitsi-kiyeva/)